«День Бджоляра» — під такою назвою минулої п’ятниці вперше у Кіровоградській області пройшов фестиваль бортників.

Місцем проведення свята недарма було обрано одне із найгарніших сіл Компаніївського району – Виноградівку. Адже саме Виноградівська ЗШ І – ІІІ ступенів цьогоріч виграла міжнародний грант в сумі 160 тисяч гривень на розвиток шкільної пасіки в рамках програми соціальних інвестицій американської компанії «Монсанто Україна». Цей проект отримав символічну назву: «Відродження минулого – шлях у майбутнє».

Як зазначив його керівник, член районної ГО «Взаємодія», директор Виноградівської загальноосвітньої школи Микола Дубів: «Мета проекту – створення умов для сталого розвитку територіальної громади Виноградівської сільської ради шляхом організації професійного навчання бджільництву учнів і безробітних мешканців села на базі нашої школи».

Надзавдання, які вже вирішуються у ході реалізації проекту, – це згуртування громади села та спонукання її до спільних пошуків покращення якості життя, пропагування ідеї соціального підприємництва, залучення та стимулювання участі мешканців села у вирішенні соціальних проблем шляхом розвитку бджільництва.

До речі, бджолярська справа має у Компаніївському районі добрі традиції. Нині нею займаються близько тисячі осіб, якщо рахувати пасічників разом із сім’ями. Серед них Ігор Сало з села Травневого, який вже рік веде гурток бджолярської справи у Виноградівській ЗОШ. Його підопічні, а це 25 дітей та 15 дорослих, вчаться доглядати рої, перевіряти якість меду, ветеринарний стан пасіки тощо.

Ігор Сало має солідний досвід: вже 33 роки займається бджільництвом, утримує 300 вуликів. Заохотив його до цього дід Карпо Панасович, котрий ще у радянські часи був серед передових пасічників. Успадкувавши дідові надбання, Ігор пішов далі. В останні роки він розробив і впровадив кілька нових конструкцій вуликів – двох і трьохкорпусних. Від традиційних вони відрізняються тим, що дають більшу продуктивність. У добрий рік з одного вулика можна викачати сто п’ятдесят кілограмів меду, у середній – сто десять, у кращий серед гірших – не менше ста. Та найголовніше тут, як зазначив сам господар, не конструкція, а схема роботи, технологія. Тому у цій справі бере активну участь уся його сім’я.

Смак і якість меду у цій екологічно чистій місцині неперевершені. Якби компаніївським бджолярам та вправного менеджера, то з таким продуктом вони могли б сміливо вийти на міжнародний ринок. Але як пояснює Ігор Сало: «Для цього потрібен постійний торговельний майданчик, котрий коштує до 60 000 євро. Одному господарю підняти таку суму дуже важко. Для цього варто було б створити асоціацію бджолярів». Щодо внутрішнього ринку, тут теж доволі проблем. Середня закупівельна ціна на мед чомусь падає, а можливо її штучно збивають перекупщики. Проте ціна на обробку бджіл від кліща збільшилася від 90 гривень у минулому році до 120 у нинішньому. Отже, рентабельність падає. Чи не тому, що держава не приділяє гідної уваги галузі, яка може бути продуктивною і гарно наповнювати місцеві бюджети?

Над цим мають вкотре задуматися і ті депутати різних рівнів, які побували на святі, і ті, хто безпосередньо відповідають за роботу галузі.

Фестиваль у Виноградівці пройшов жваво, весело, цікаво. У ньому взяли участь аматори сцени з навколишніх сіл, а також майстри декоративно-ужиткового мистецтва. Відбувся конкурс на кращий павільйон територіальної громади та найсмачніше приготовлені домашні страви, випічку тощо. Безумовно, свою продукцію демонстрували і пасічники: дегустація та ярмарок супроводжувалися частуванням медовухою за різними рецептами. Присутніх поздоровив зі святом голова обласної ради Олександр Чорноіваненко.

Отже, день бджоляра залишив не лише приємні враження, але й питання для роздумів. Перше і, певно, найголовніше: чи буде активно розвиватися село, якщо до нього практично немає доріг? Чи зайде сюди перспективний інвестор, якщо в ньому немає мобільного зв’язку? Чи не згорнеться тут з часом бджолярська справа, якщо вона не матиме стабільної підтримки з боку держави?

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ.

Фото Олександра ШУЛЕШКА.