«Гей, Січ іде, наче рій, гуде!»

«Гей, Січ іде, наче рій, гуде!»

Чутка про «Чута-фест» з’явилася в Інеті кілька місяців тому. Та про задум цього етнофестивалю я почув від Миколи Ярчихина ще 22 травня, у день пам’яті святого Миколая «літнього». Тобто можна вважати, що його благословив сам Микола Чудотворець.

Проте втілила цю чудову ідею в життя родина Вознюків – людей творчих, наполегливих, працьовитих. Нині відомих більше як господарів зеленої садиби «Гайдамацька Січ», що у селі Цибулевому Знам’янського району. Сім років вони разом з друзями та кумами упорядковували цю садибу, що на той час була дуже занедбаною. Стільки ж років тому тут народився син Володимира і Любові – Володя.

Читать далее »

«Коли мої дзвони останні проб’ють»

«Коли мої дзвони останні проб’ють»

* * *
Коли мої дзвони останні проб’ють,
Тоді лиш прощу, моя мила,
Що зрада твоя підняла в мені лють,
Назавше знесилила крила.

Читать далее »

Свято пензля Фелікса Полонського

Свято пензля Фелікса Полонського

Одного осіннього ранку він пішов на рибалку, а повернувся надвечір з чотирнадцятьма етюдами.

— До чого це? – запитаєте ви.

А до того, що всі, хто знають художника Фелікса Полонського, відзначають не лише його залюбленість у живопис, але й надзвичайну працездатність.

Читать далее »

Піввіку на курсі до перемог

Піввіку на курсі до перемог

Нещодавно, завітавши на виставку робіт вихованців міської станції юних техніків, я був вражений майстерністю дітей. Зокрема авторів моделей суден різних часів і народів. Одразу ж виникло питання: «А хто навчив їх створювати ці шедеври?». Поки йшов знайомитися, з кількох фраз мого знайомого зрозумів: ця людина у своєму середовищі безперечний авторитет.

Читать далее »

Маємо золоту середину

Маємо золоту середину

З 29 червня по 3 липня Кіровоград приймав республіканські змагання судномоделістів. Вони складалися з двох частин – Всеукраїнських відкритих змагань учнівської молоді з судномодельного спорту та чемпіонату України з того ж виду спорту серед дорослих та юніорів.

Читать далее »

Місто майстрів: І словом, і голкою

Місто майстрів: І словом, і голкою

В дитинстві вона думала, що не здатна до рукоділля. В цьому її переконала шкільна вчителька праці. Проте Вікторія не розчарувалася в собі, вона потаємно вірила, що ці її можливості, закладені у будь-яку жіночу сутність, з часом дадуть про себе знати. Так і сталося.

Читать далее »

Дійсно народний артист

Дійсно народний артист

Красивий ліричний баритон відрізняв цього співака ще на початку творчої кар’єри. І ось уже 35 років він лунає у різноманітних залах — від великих концертних, філармонійних чи фестивальних до бібліотечних та клубних. За цей час Сергій Дьомін пройшов великий шлях професійного зростання і став не просто заслуженим (за офіційним званням), а по-справжньому народним (за визнанням чисельних поціновувачів) артистом.

Читать далее »

Різнобарвний «Батьків хутір»

Різнобарвний «Батьків хутір»

Ранком минулої суботи радо зустрічав своїх гостей «Батьків хутір». Цей етно-фольклорний фестиваль вдруге зібрав у мальовничому парку поблизу річки Сугоклеї в селі Соколівське Кіровоградського району людей, які вміють і вправно працювати і добре відпочивати. Завдяки організаторам (а ними виступили працівники Соколівського Будинку культури, сільська та районна ради, а також Кіровоградська РДА) цьогоріч коло учасників та гостей побільшало. Перш за все, тут вражало розмаїття вишиванок і костюмів з різнокольоровими українськими орнаментами. А у різних куточках парку лунали мелодійні народні пісні.

Читать далее »

Місто Майстрів: «Я обожнюю казки!»

Місто Майстрів: «Я обожнюю казки!»

Певно, нині не лише завсідники нашого храму Мельпомени – обласного академічного театру імені Кропивницького – знають провідну актрису театру Олесю Бушмакіну. Під час гастролей її мистецтво із захватом сприймають глядачі в багатьох містах України. Її гра та проникливий мелодійний голос наповнюють новим життям ролі Наталки Полтавки, Циганки Ази, Сільви та інші… Але мало кому відомо, що пані Леся знайшла себе ще й у ролі… народної майстрині.

Читать далее »

«А ми, як завжди, у труді...»

«А ми, як завжди, у труді...»

* * *
А ми, як завжди, у труді,
Хоч видно край шляху земного…
Відходить вік — ну що такого?
Підуть поети – що тоді?

Читать далее »

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки TribesTV и Novostejki

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪