Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Так просто, але виразно називається виставка художника-аматора Миколи Явтушенка, яку було відкрито нещодавно у художньо-меморіальному музеї О. Осмьоркіна.

Любов до малювання Микола Федорович виніс з дитинства. На це його надихала краса оточуючої природи та книжки. В студентські роки він знайомиться з кіровоградським художником-монументалістом, тепер вже членом НСХУ, Анатолієм Пунгіним. Який справив велике враження, а згодом серйозно вплинув на М. Явтушенка, на його подальше захоплення образотворчим мистецтвом.

Майстер з КазарніОкрім стаціонару фізико-математичного факультету Кіровоградського педінституту ім. О.С. Пушкіна, Микола Явтушенко заочно закінчив відділення живопису і графіки Московського народного університету мистецтв. З 1987 року він – активний учасник міських, обласних та всеукраїнських виставок самодіяльного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Це – друга в стінах названого музею персональна виставка художника-аматора. На ній представлені живописні, графічні та скульптурні доробки митця останніх років. Як відзначають фахівці, вона реально показує, що наш художник-наївіст не тупцявся на місці, а пройшов певний шлях розвитку, шлях творчого збагачення. Його роботи стали більш настроєвими, в них з’явилася інша колористика, зворушливість, філософська споглядальність. Це особливо помітно в роботах «Бездоріжжя», «Теплий день», «Забута криниця», «Яблуко з калиною».

Окремий напрямок творчих пошуків М. Явтушенка – чорно-біла графіка. Переважно, геометрична. Вона з’явилася під впливом робіт видатного німецького математика і філософа ХХ століття Германа Вейля, який фундаментально досліджував питання симетрії. Провідна думка вченого, а саме вона лежить в основі графічних розробок М. Явтушенка, звучить так: «Симетрія є ідея, за допомогою якої людина століттями намагалася пояснити і створити порядок, красу і досконалість».

Але ще задовго до Г. Вейля у стародавньому світі (Єгипет, Індія, Тибет) геометричні орнаменти вважалися своєрідною мандалою, тобто ритуальною геометричною діаграмою, що містить образ світу. Їх використовували також як візуальний вираз певних пророчих якостей або магії. В цьому священному мистецтві присутня як підсвідома символіка упорядкування певного простору з метою прикрасити чи використати його, так і містичне прагнення до вищого об’єднання.

В цьому сенсі на виставці привертають до себе увагу такі графічні роботи як «Лілія», «Бджоли», «Сонях», «Крапля життя», «Равлик». Безумовно, це новий крок усередині творчого процесу М. Явтушенка, але, на жаль, більшість його робіт нагадує графіку відомого голландського митця М. Ешера 1930-50 років, який так само прагнув зрозуміти сутність життя через розмаїття та єдність природних форм.

Чудовим продовженням пошуків художника стало також захоплення М. Явтушенка керамікою. Зараз він представив нову серію маленьких скульптур, які вдало передають гротескні образи літературних персонажів І. Карпенка-Карого. Таку роботу в дусі народних ремесел варто було б продовжити. Це – перспективний напрямок розвитку творчих здібностей майстра з Казарні.

Роман Любарський

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Майстер з Казарні

Один коммент. к записи «Майстер з Казарні»

  1. Tredler сказав:

    Занятная статейка получилась здесь увас

    Зайдем еще...

Комментировать

Здесь еще много прекрасных стихов, интересных статей и красивых фотографий!

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки TribesTV и Novostejki

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪