Як уже повідомляли кропивницькі ЗМІ, завершилася майже детективна історія з виявленням і поверненням двох картин 17-го сторіччя, на яких зображені Тиміш Хмельницький та його перша дружина Розанда.

Картини були викрадені 8 лютого 1960 року з приміщення музею на площі Ринок, 24, де у той час був розташований відділ феодалізму Львівського історичного музею. Картини мають невеликий розмір – 15 на 11 сантиметрів. На той час вони не входили у постійну експозицію, а лежали просто на столі, навіть не під склом. Цим скористався невідомий з якоїсь екскурсійної групи і, певно, заховавши їх під пахву, виніс з музею. Принаймні таку версію озвучила директор Кіровоградського обласного художнього музею Тетяна Ткаченко на прес-конференції, присвяченій історії цих раритетів та їхнього знайдення.

Ще понад 100 років тому диптих Розанди Лупул-Хмельницької та Тимоша Хмельницького перебував у колекції польського історика та мистецтвознавця Владислава Лозинського, що жив у Львові до 1913 року і заповів її місту. Ця колекція стала основою Львівської картинної галереї, для якої магістрат придбав будинок Лозинського на вул. Оссолінських, 3 (Стефаника). Обидві роботи, намальовані олійними фарбами на дереві одним автором, ім’я котрого поки що невідоме. Встановити його – актуальне завдання для музейних науковців.

Де перебували картини півстоліття теж невідомо. Але «зринули на поверхню» з небуття чомусь в Олександрії. За словами їх останнього власника, мешканця цього міста Олександра Маркосяна, вони дісталися йому від знайомого, який у свою чергу придбав їх у іншого знайомого, що продавав свій будинок і, вивозячи з нього різний мотлох, знайшов на горищі означені портрети. Пан Олександр викупив їх за 250 гривень. Однак не усвідомлюючи їх історичної та художньої цінності, намагався перепродати іншим колекціонерам. Не задовольнившись запропонованою ціною, він виставив жіночий портрет на продаж через Інтернет-аукціон. Саме там його помітив один з працівників Львівського історичного музею. За кілька днів вартість лоту під назвою «Знахідка з горища» піднялася від однієї гривні до 27 тисяч.

Повідомлення зі Львова швидко добігло вух працівників управління СБУ в Кіровоградській області. У цей же час Олександр Маркосян, прочитавши в Інеті коментарі знавців живопису і дізнавшись про належність портрету Розанди до Львівського музею, зняв картину з продажу. І дуже вчасно, бо на зустріч з ним вже їхав співробітник СБУ. Проведена бесіда дала свої наслідки: пан Олександр розповів і про портрет Тимоша, а потім добровільно повернув диптих державі. У супроводі працівників СБУ роботи були доправлені спочатку до обласного управління СБУ. 19 вересня їх оглянув завідувач відділу Львівського історичного музею Сергій Богданов, який за кількома ознаками засвідчив, що ці картини є оригіналами, викраденими 1960 року. За словами експерта, роботи тривалий час зберігалися у неналежних умовах: на даху, або у підвалі, через що дошки, на яких вони написані, деформувалися, а на портретах з’явився кракелюр, що спровокував численні осипи. Відтак вони потребують реставрації. А ще – подальшого вивчення. Адже і мистецтвознавцям і пересічним любителям живопису хотілося б нарешті дізнатися, хто ж і коли написав (чи скопіював) портрети Тимоша Хмельницького та його дружини у весільному вбранні.

Можливо, мистецтвознавцям-дослідникам допоможе «Theatrum Europаeum» – німецька друкована хроніка, що видавалася у Франкфурті-на Майні з 1633-го по 1738 рік. Таку думку висловив на прес-конференції наш відомий краєзнавець Федір Шепель. За його словами, саме у Львові у відділі рукописів наукової бібліотеки національного університету ім. Івана Франка зберігається повний комплект (21 том) цього найдорожчого і найбільшого видання з мистецтва. Шостий і сьомий томи «Театру Європи» як раз і містять твори, що відбивають добу національно-визвольної боротьби в Україні, зокрема гравюри з ідентичними портретами Тимоша Хмельницького та Розанди. Можливо, той же художник відтворив їх на дереві олійними фарбами. Або ж вони послужили основою для написання іншим невідомим художником своїх картин. Все залежить від точного встановлення віку цих раритетів за методом радіовуглецевого аналізу.

До того ж, як зазначив тимчасово виконуючий обов’язки начальника УСБУ в Кіровоградській області Юрій Кулинич,  правоохоронці готові розслідувати таємничу історію, пов’язану з тим, яким чином ці картини опинилися в нашій області і хто був до цього причетний.

Портрети протягом тижня експонувалися у Кіровоградському обласному художньому музеї. Нині вони вже повернулися на своє законне місце.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ.

Фотографії видання «Точка доступу»