Ранком минулої суботи радо зустрічав своїх гостей «Батьків хутір». Цей етно-фольклорний фестиваль вдруге зібрав у мальовничому парку поблизу річки Сугоклеї в селі Соколівське Кіровоградського району людей, які вміють і вправно працювати і добре відпочивати. Завдяки організаторам (а ними виступили працівники Соколівського Будинку культури, сільська та районна ради, а також Кіровоградська РДА) цьогоріч коло учасників та гостей побільшало. Перш за все, тут вражало розмаїття вишиванок і костюмів з різнокольоровими українськими орнаментами. А у різних куточках парку лунали мелодійні народні пісні.

І на сцені, і поза нею кіровоградці знайомилися з талановитими людьми не лише з нашої, але й з Київської та Тернопільської областей. Ось, наприклад, про що розповіли учасники народного аматорського театру української пісні «Золота липа» Бережанського районного Будинку культури (Тернопільщина): «У колектив входять переважно працівники сільських клубних закладів. Від 2005-го до 2012 року це був звичайний гурт, а потім ми отримали звання народного. У нашому репертуарі дуже багато пісень. І не тільки фольклорних, але й наших місцевих поетів та композиторів, які пишуть на патріотичні теми. Минулоріч у нас, спочатку у Тернополі, а потім у Бережанах, виступав гурт „ЕксампейЯ“. Так ми познайомилися з Едуардом і Тетяною Дикаренками, і вони запропонували нам приїхати сюди. Виступатимемо не лише у Соколівському, а ще й у Калинівці».

Поки колективи готувалися до виступів, ми поспілкувалися і з головою Соколівської сільради Інною Завірюхою: «Наша земля багата на талановитих і творчих людей. Серед них засновники фестивалю „Батьків хутір“ художній керівник нашого Будинку культури Едуард Дикаренко та директор Будинку культури Тетяна Дикаренко. Кілька років тому вони створили гурт „ЕксампейЯ“, який піднімає глибинні пласти українського фольклору. А вже навколо цього почав розвиватися фестивальний рух. Гадаю, його рівень вже виходить за межі району. Нині ми зібрали тут близько тридцяти різнобічних колективів. За допомогу в організації фестивалю хочу подякувати голову райдержадміністрації Аллу Поліщук та голову райради Сергія Кадигроба».

Несподіваним стало знайомство з Вадимом Хрипливим та його командою з екстрім-клубу «Еквітас», які були запрошені до участі у фестивалі, хоча й не зовсім вписуються в його традиційний формат. Про діяльність клубу коротко розповіла Олена Педан: «Названо клуб на честь богині справедливості. Наприкінці липня нам виповнюється два роки. Ми займаємося екстремальними дисциплінами, які нині дуже поширені в Україні. Але у Кіровограді ми одні. Кістяк команди складається з п'яти осіб. Ми займаємося скелелазінням, сплавом по річках, роуп-джампінгом, сноубордом, страйк-болом тощо. Ми всі рівні, виконуємо однакові обов'язки, допомагаємо один одному і головне: складаємо дружню команду. На фестивалі, як бачите, діти виявляють до нас велику цікавість. Ми показуємо їм різні вправи, вчимо тримати рівновагу, рухатися по канату».

Дійсно, дивлячись на світлі обличчя дітей, слухаючи переміжні під покровом дубів мелодії, виникало відчуття щастя і спокою. Наче ти насправді знаходишся у дворі батькової чи дідової хати. Однак, як зазначила голова Кіровоградської РДА Алла Поліщук, «для того, щоби „красиве“ і „корисне“ могли створювати поняття щастя, нам обов'язково потрібен мир». Тому всі присутні, схиливши голови, вшанували пам'ять загиблих в зоні АТО. А потім групі учасників війни на Сході було вручено почесні відзнаки начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України.

Тим часом фестиваль набирав обертів. На сцену, даруючи свої таланти присутнім, з різножанровими номерами виходили колективи з Черняхівки, Назарівки, Олександрії, Новгородки та інших куточків нашої славної України. Фестиваль «Батьків хутір» став продовженням багатовікових культурних традицій, які визначають самобутність та самоідентичність нашого народу.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ.

Фото Ігоря ДЕМЧУКА.