Уроки Голокосту

Уроки Голокосту

В дні проведення в обласному центрі міжнародного освітнього семінару з історії Голокосту в Україні та проблем викладання цієї тематики в школах України наш кореспондент познайомився з працівником меморіалу пам'яті жертв Голокосту та героїв опору «Яд Вашем» пані Ноа Сігал. Вона погодилася дати невелике інтерв'ю.

— Пані Ноа, ви вперше в нашому місті. Цікаво, що ви чули про нього до приїзду і які враження отримали під час екскурсії, або просто крокуючи його вулицями?

— Маю зізнатися, що до останніх днів я нічого не знала про ваше місто. Але перед візитом до Кіровограда відкрила Інтернет і отримала певні відомості з Ґуґля. Тому для мене приїзд сюди і екскурсія по місту були справжнім відкриттям. Я відкрила чудове, красиве місто. Місто з історією. В радянський час , згадую, в мене була якась алергія на саме слово «Кіровоград». Уявлялось щось таке нудне, що не має власного обличчя. Віднині я приємно розчарована. До того ж це місто з багатою єврейською історією.

— Впродовж цієї теми. Ви, певно, чули, що нині нагальною стала тема перейменування . Є різні підходи, різні варіанти запропонованих назв. Як історик-професіонал яку б пораду ви дали нам щодо цього? Чи варто, наприклад, повертати першоназву?

— Як громадянка іншої країни я не маю жодного права давати якусь пораду. Ні місцевим історикам, ні мешканцям. Думаю, що найбільш логічно і законно вирішити долю цього чудового міста шляхом референдуму. Думаю, що історики та краєзнавці мають повне право вносити свої пропозиції, аргументувати їх, але без участі громади, без голосів його мешканців не можна вирішити це питання. Єдине, в чому впевнена: назва «Кіровоград» просто абсурдна.

Уроки Голокосту

— Як давно ви працюєте в меморіалі Яд-Вашем? Поясніть, будь ласка, структуру та форми діяльності цього закладу, адже не всі в Україні наразі розуміють, навіщо він потрібен.

— Працюю тут вже 15 років. Як і багато наших працівників, починала гідом. «Яд Вашем» — це меморіал пам'яті жертв, героїв та мучеників Голокосту і праведників народу світу, тобто тих мужніх неєвреїв, які рятували євреїв під час

Катастрофи. Він розпочав свою діяльність 1953 року. Згідно з рішенням Кнесета на Горі Пам'яті в Єрусалимі було розпочато будівництво цього меморіалу. Нині він має досить таки складну структуру. По-перше, це науково-дослідницький інститут, де зберігається найбільше документів з історії Голокосту, а також найбільші бібліотека і відеотека з означеної теми. По-друге, це грандіозний музей. По-третє, це велика кількість пам'ятників на території меморіалу, адже певною мірою він уособлює те, чого не мають більшість жертв Голокосту. Ні, це не цвинтар, це місце, куди приходять вшановувати пам’ять, молитися. І, нарешті, це міжнародна школа вивчення та викладання історії Голокосту. Я маю честь працювати в європейському відділі, що займається організацією та проведенням семінарів для вчителів з усієї Європи, зокрема координую семінари для слухачів з пострадянського простору і Болгарії.

Уроки Голокосту

— Виходячи з досить тривалого періоду діяльності меморіалу «Яд Вашем», поясніть, чи змінилося в світі ставлення до євреїв? Чи потрібно ще щось зробити, аби зламати усі оті усталені стереотипи, що складалися віками?

— Завжди є що робити... І скільки ми не працюємо, дуже добре бачимо, що антисемітизм нікуди не подівся. Він, можливо, дещо зникає з побутової площини, але набуває інших форм, передусім, в політиці. Його маскують під такі назви як «антисіонізм», «антиізраїлізм» тощо.

Я не дуже великий оптиміст, але якби ні на що не сподівалися, ми б не працювали. І в своїй роботі з учителями з України, Білоруси, Роси, Прибалтики з року в рік помічаю, що вона дає певні результати. Проте це зріз лише з одного прошарку суспільства — інтелігенції. На жаль, я не дуже добре відслідковую ситуацію на вулиці, але зі спілкування з вчителями розумію, що не все там таке рожеве й світле, як нам хотілося б. Однак саме те, що ці люди продовжують працювати, викладають, пропонують нові проекти і дослідження, поселяє надію на краще. Ось і нинішній семінар підтверджує, що це необхідна праця, поважна праця, праця нон-стоп.

— Як би ви охарактеризували цей семінар?

— Передусім, це гарна співпраця з Українським центром вивчення історії Голокосту, яким керує Анатолій Подольський. Це відновлення єврейської історії і увічнення пам'яті про Голокост, це вивчення українсько-єврейських взаємин в різні історичні періоди, у доволі довгих часових межах, це практикуми з методики викладання окремих тем. Цей семінар водночас є підготовчим семінаром для стажування в «Яд Вашем». Я дуже рада бачити тут випускників наших колишніх семінарів, які вже самі проводять тренінги, практикуми і стають координаторами.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ / Facebook

Фото: varianty.net

Один коммент. к записи «Уроки Голокосту»

  1. Znaj сказав:

    Стихи надо бобовлять и справку!!

Комментировать

Здесь еще много прекрасных стихов, интересных статей и красивых фотографий!

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки TribesTV и Novostejki

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪