Вже рік в неспокої земля,
Вже рік в печалі Україна…

Днями в приміщенні ОУНБ ім. Дмитра Чижевського пройшла акція, присвячена річниці антитерористичної операції «АТО: образи одного року». Її ініціювали та провели працівники Кіровоградської станції юних техніків, обласної наукової бібліотеки та представники Асоціації українських письменників. За форматом це була музично-поетична композиція з відповідним емоційним відеорядом. Учасники знайшли такий камертон, який створив трепетну і проникливу атмосферу в залі. А присутні, серед яких були бійці із зони АТО, волонтери, студенти, школярі, працівники та читачі бібліотеки, щиро відгукувалися на живе слово і виразну музику.

Ця війна викликала у нас багато думок, страху, горя і… захвату. Долаючи страх і горе, ми захоплюємося нашими воїнами, які без зайвих слів і пафосу взяли зброю в руки і виступили проти однієї з найсильніших армій світу. Ми вражені їх мужністю, самовідданістю, їх спокійним усвідомленням розхожого виразу «хто, якщо не я?». Тисячі з них вже поклали своє життя на вівтар єдиної, соборної, незалежної України. Їхню пам'ять вшанували хвилиною мовчання всі, хто прийшов на акцію 29 квітня.

Видео. Виступ Романа Любарського під час акції 29 квітня

В нашій ментальності з давніх давен вкорінена поминальна традиція: третій день, дев’ятий, сороковий і, нарешті, рік…

Рік, що минув з початку цих драматичних подій, по-перше, визначив справжню громадянську позицію більшості українців. По-друге, тим самим ще міцніше об’єднав країну. По-третє, на думку поета Павла Чорного, що виступив головним генератором дійства, показав, як сакральне проступає через профанічне. В цьому сенсі назву «Образи АТО» можна розглянути як «образИ», тобто як своєрідний «мистецький іконостас», де відобразилися і картини «неоголошеної війни», і портрети героїв, і вся гамма почуттів, пов’язаних з цією війною. В них – і біль за загиблими, і тривога за майбутнє батьківщини, і надія на перемогу.

Ці почуття тремтливо передали Сергій Дьомін, Павло Чорний, Оксана Шпирко, Роман Любарський, Людмила Таран, Ерміне Мовсісян та інші. Живий звук АТО пройшов крізь їхні серця, перетворившись на музику, пісню, поезію.

Варто звернути увагу і на те, що творча команда за своїм складом є поліетнічною, якою насправді є нинішня Україна. Таким чином в межах одного заходу була представлена модель країни в мініатюрі, а також толерантно вирішено мовне питання. Учасники акції показали, що таке справжня контрпропаганда, як художнє слово і музика пробуджують і підсилюють патріотичні почуття – десятки людей по закінченні підходили до них із словами подяки. Велика заслуга в цьому належить Павлу Чорному. Він зробив усю головну роботу по створенню сценарію, вдало розставив у ньому емоційні контрапункти та ідейно-змістовні акценти. На якомусь етапі дійства виникло відчуття, що перед глядачами не очікувано стандартний захід, а  містеріальна постмодерністська інсталяція.

Такий сценарій міг би стати гарною основою для більш статусного заходу на рівні міста і області. До того ж, в бібліотечній залі діяла тематична виставка дитячих малюнків та експозиція стендових моделей сучасної української військової техніки, створена руками вихованців Кіровоградської станції юних техніків.

Так, акція мала б стати більш резонансною. І передумови для цього були. Але з десяток закладів освіти, науки і культури, до керівництва яких зверталися ініціатори та організатори, деякі можновладці плюс місцеві «зірки» не пройшли іспит на лояльність. Отже, ті, хто лише на голому ентузіазмі зробив добру справу, поставили в делікатну і незручну ситуацію владу, яка не виявила справжньої зацікавленості й не надала належної підтримки заходу. Навіть не запропонувала хоч якоїсь мінімальної допомоги… Це свідомий бойкот чи природжена байдужість? Чи вам потрібен додатковий час, аби визначитися з оцінками, панове? Ні, шановні! Ваша позиція – це вже, фактично,  точка відліку люстрації, яку ви самі ж і зініціювали і на себе спрямували.

Ситуація в країні вже далеко не та, щоб чекати на нові дороговкази, ділити письменників на «своїх» та «з іншого двору», ховатися і відсиджуватися в своїх бюрократичних чарунках.

Слава Україні!

Героям слава!

Богдан БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ.

Видео. Фрагменти акціїї «АТО: образи одного року» (м.Кіровоград)