«Явившись, будто ниоткуда…»

«Явившись, будто ниоткуда…»

* * *
Явившись, будто ниоткуда,
Как дух из дверцы потайной,
Ты светлым ожиданьем чуда
Опять стоишь передо мной.
И вечер сумерками манит,
И всполохами ночь полна…
Пускай опять меня обманет
И канет в небо тишина,
Я всё одно не позабуду
Твоих ладоней колдовство…
Мы оба не поверим чуду,
Пока не сотворим его.

© Роман Любарский

Фото «Сумерки в Брюгге» © Евгений Лапшин

Комментировать

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки promova.net та tepfasad.com

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪