Гуркотить і натужно скрипить ескалатор метро…

Я спускаюся під землю на станції Майдан Незалежності.

А в цей час там, на горі, сідає сонце. А в його променях нуртує вавілон — оратори, знамена, намети, шоломи, щити, кийки…

На все це з «пряникових воріт» дивиться фігура з чорним обличчям і в чорному одязі із золотою підбивкою. Це архангел? Ні, це не архістратиг! Цей володарює над пеклом — підземним світом грішних душ. Бо чорним як правило, малюють Люцифера, колишнього архангела.

Скрипить і рипає ескалатор…

Читать далее »