Ось уже 10 років, як полишила світ Божий моя мама, Валентина Миколаївна Кирпичова. Вона померла від важкої онкологічної хвороби, яка відкрилася у неї після 50 років. А в них – і Голодомор, і воєнне дитинство, і повоєнні роки відбудови «народного господарства», і наступні штурми «висот комунізму». Свою робітничу кар’єру мама починала в артелі взуттєвиків «Пролетарій», а закінчила на швейній фабриці. Доля розпорядилася так, що поїхала вона з нами на Святу Землю, де і похована на греко-православному кладовищі поряд з місцем Успіння Богородиці. Своїми земними стражданнями вона заслужила на це. Проте я повернувся туди, де мама породила мене. Де, сумуючи за нею, я написав ці вірші.

Роман Любарський

Читать далее »