Все записи с меткой «стихи»

«Не Вертер? Не Вермеєр? Екстраверт?..»

«Не Вертер? Не Вермеєр? Екстраверт?..»

* * *
Не Вертер? Не Вермеєр? Екстраверт?
Моїм провулочком
Скромнесенько, як гості,
Крадуться в сутінках у берцах з повсті
Раскольников, Говен, Лаерт...

Читать далее »

«Нехай не розродиться твоя ніч…»

«Нехай не розродиться твоя ніч…»

* * *
Нехай не розродиться твоя ніч
Світанком ніжним і безхмарним.
Убий мене або навік скаліч –
Не стану спомином примарним.

Читать далее »

Прадавній край. Пекуча Палестина

Прадавній край. Пекуча Палестина

Прадавній край. Пекуча Палестина.
Каміння сиве Іудейських гір.
Де ще не стерлися сліди Отця і Сина.
Де знову кров’ю сплачено за мир.

Читать далее »

Квітка України

Квітка України

Надії Савченко

Палка, незламна Квітка України –
Жіночими грудьми закрила лють,
Рятуєш вічну долю солов’їну
Тоді, коли цю долю б’ють і б’ють!
Читать далее »

Григорій Ліщенюк «Горобинові брості»

Григорій Ліщенюк «Горобинові брості»

Ліщенюк Григорій Васильович народився 27 листопада 1956 року в Тернопільській області на хуторі, поблизу селища Вишнівець, що розкинулось на мальовничих берегах річки Горинь.
Згодом батьки переїхали на Миколаївщину, де пройшли його дитинство та юність.

З 1979 року проживає у селищі Петровому, що на Кіровоградщині.

Працював художником-оформлювачем. Згодом водолазом на рятувальній станції. На даний час працює єгерем у Петрівському УТМР.

«Горобинові брості» — це шоста збірочка його віршів.

Читать далее »

Григорій Ліщенюк «Світлотіні» (сонети)

Григорій Ліщенюк «Світлотіні» (сонети)

На скрижалях вічності

Поетичним відкриттям минулого року стало для мене ім`я Григорія Ліщенюка.

Його вірші, глибокі і філософічні, одразу передають той тремтливий стан, в якому перебуває жадаюча відповіді душа поета в освячені Богом хвилини творчості. Душа, що шукає відповіді на значущі питання – життя і смерті, вічність і швидкоплинність, надбання і втрати, правда і кривда, земля і Всесвіт, Бог і людина. Цей дар він відкрив у себе не відразу. А коли відчув, сприйняв спочатку із засторогою. Та й нині раз по раз підкрадається сумнів: а для кого, для чого пишу, а чи не полишити цю «писемну» справу?

Попри все, Григорій Васильович продовжує писати. І його рядки (особливо в сонетах), написані у виваженій, споглядальній манері, сягають часом шекспірівської висоти.

Роман Любарський

Читать далее »

Григорій Ліщенюк «Жменя роси»

Григорій Ліщенюк «Жменя роси»

Ліщенюк Григорій Васильович народився 27 листопада 1956 року в Тернопільській області на хуторі, поблизу селища Вишнівець, що розкинулось на мальовничих берегах річки Горинь.

Згодом батьки переїхали на Миколаївщину, де пройшли його дитинство та юність. З 1979 року проживає у селищі Петровому, що на Кіровоградщині. Працював художником-оформлювачем. Згодом водолазом на рятувальній станції. На даний час працює єгерем у Петрівському УТМР.

Читать далее »

Григорій Ліщенюк «Вереснева колиска»

Григорій Ліщенюк «Вереснева колиска»

Я його знаю давно. Ми просто знайомі, не друзі — ніколи наші стежки не сходились близько, тож і не було нагоди для тісного спілкування, з якого виникає дружба.

Чоловік він на вигляд звичайний, протягом усього життя займався простою, непоказною працею, ніколи не пнувся вище того місця в житті,яке йому відвів Господь. Та недаремно ж відома істина: кожна людина – це цілий незбагненний світ. Так я одного разу відкрив його для себе,зазирнувши в його душу, яка виявилась цілим космосом, прихованим за непоказною зовнішністю. А сталося це, коли до моїх рук потрапила збірочка його віршів. Вже після кількох прочитаних збагнув, що серед нас живе Поет, Справжній, з великої літери. «Я Сфінкс, я таїна таїн…» — говориться в одному з його віршів.

Мова йде про Григорія Ліщенюка.

Читать далее »

«Вечір опускає руки...»

«Вечір опускає руки...»

* * *
Вечір опускає руки.
Ніч – глухоніма мапа.
Та радар схопив звуки –
Наче дряпа скло мавпа.

Читать далее »

Поети Кіровоградщини зібралися за круглим столом (дві новини)

Поети Кіровоградщини зібралися за круглим столом (дві новини)

Перша електронна, 28.03.2014: Зустріч за круглим столом під назвою «Поезія, ти сила чарівна, що музикою серце надихає» відбулася днями в Олександрівській районній бібліотеці для дорослих.

До круглого столу організатори запросили членів Олександрівського літературно-мистецького об’єднання «Крила», поетів Миколу Марцина зі Знамя’нки та Романа Любарського з Кіровограда, повідомив кореспондент Першої електронної.

Читать далее »

Здесь еще много прекрасных стихов, интересных статей и красивых фотографий!

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки TribesTV и Novostejki

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪