Якщо Кіровоград 100 років тому назвали маленьким Парижем, то Чернігів сьогодні можна назвати містом з маленькою Ейфелевою вежею. Адже мініатюрна копія візитівки Парижу зараз дійсно прикрашає це місто. А зовсім поруч чавунна гармата під номером 13, яка звела нанівець традиційний жарт чернігівської молоді призначати побачення біля тринадцятої гармати (а їх бо на міському Валу 12). То ж і не сприймають сьогодні чернігівчани цієї тринадцятої сестри своїх гармат.

З ініціативи місцевої влади український журналістський фонд провів прес-тур для своїх представників в Чернігів у день відкриття туристичного сезону. Та хоч ця поїздка  була для мене третьою зустріччю з Черніговим, все ж нових вражень отримала багато. По-перше, саме свято було проведено театралізовано та дуже респектабельно. Сценарій включав у себе багато легенд, молитов, слов’янських танців, пісень, богатирських змагань. В ході дійства глядач зустрівся з чернігівським меценатом – гетьманом Мазепою, з княжною Ярославною, з батьком православного чернецтва Антонієм Печерським. За своїм розмахом та масштабом свято дуже нагадувало відкриття театрального сезону на хуторі Надія. Хоча цьогоріч відкриття туристичного сезону на Кіровоградщині порівняно з чернігівським виглядало млявенько та скромно. То ж нашим батькам міста варто повчитися у чернігівських колег, як рекламувати туристичний продукт. Міський голова Чернігова Олександр Соколов не обмежився запрошенням до свого міста журналістів з інших областей, а ще й дав прес-конференцію для них, розповів, як в місті діє система туристичної навігації та використовується чернігівська символіка. Мер вважає туризм одним з приорітетних напрямків розвитку міста. Тож, якщо ви цього року завітаєте до Чернігова, орієнтуватися вам буде не важко: допоможуть спеціальні вказівники. Розпочинати маршрут радять з Валу та Дитинця – найстарішої частини, звідки, власне, й почалося 1320-річне місто. Окрім уже згаданих 12 чавуних гармат, тут є доволі вдалий пам’ятник молодому Тарасу  Шевченку, Спасо-Преображенський собор, будинок Мазепи, приміщення Колегіуму.  Щодо Спасо-Преображенського собору, то це – найдавніший православний храм як на Україні, так і на всьому пострадянському просторі. В ті далекі часи він був кафедральним собором міста. Тут знаходяться захоронення чернігівських князів. Якщо далі вирушите до Свято-Троїцького, а нині  кафедрального собору, в підвалах якого саркофаги з останками чернігівських архієреїв та сімейні склепи відомих українських родів (наприклад, Милорадовичів),  то не полініться піднятися на дзвіницю. Вона здається сестрою-близнючкою церкви Різдва Богородиці в місті Козелець, де будівництво велося коштом засновниці нашого міста – цариці Єлизавети Петрівни. Відвідання дзвіниці коштує всього 2 грн, а фотографії з 58-метрової висоти отримаєте пречудові. З південного боку в дворі цього храму могила українського поета-байкаря Л. Глібова.

Закінчити екскурсію бажано Антонієвими печерами, що на схилі Болдинових гір започаткував засновник Києвських печер Святий Антоній. В цих культових підземних спорудах лікуються, набираються сил та енергії, медитують прочани з усього світу. А якщо пощастить, тут можна зустріти справжнього привида. Та, щоб мати більше шансів на таку зустріч, варто прийти перед закриттям печер і одному, без компанії.

На стрімкому схилі над Антонієвими печерами поховані  український письменник М.Коцюбинський та фольклорист О. Маркович – чоловік Марко Вовчок.

Взагалі-то в Чернігові  ви знайдете багато історичних пам’яток та цікавих фактів, невідомих широкому загалу. Як на мене, це – унікальне історичне місто, що практично завжди залишалося в тіні Києва. Тож відкрийте для себе цю українську Равенну, якщо ви любителі дивовижного, цікавого і загадкового.

Людмила Миропільська.

На фото: 1) Свято-Троїцький собор (Чернігов) / Геннадий Ершов; 2) Спасо-Преображенський собор (Чернігів) / Вікіпедія