Десять кабельтових на північ від Кіровограда

Десять кабельтових на північ від Кіровограда

Кому могла прийти в голову ідея створити у селі, дуже далекому від морів та океанів, музей військово-морського флоту? Природно, лише тому, хто провів на флоті певну частину свого життя і встиг так закохатися в нього, що роки потому носить в собі спогади, просякнуті солоною піною хвиль, прохолодним бризом та запахом машинного мастила.

Його звуть Станіслав Пролуненко. Та всі друзі й знайомі кличуть його Стас. Він — доволі ще молодий бізнесмен, а передусім засновник і упорядник, першого на Кіровоградщині приватного музею ВМФ. І не десь в обласному чи районному центрі, а просто обабіч степової дороги в селі Велика Северинка. Вже п’ять років як він створив тут своє підприємство. А нещодавно на другому поверсі майстерні розгорнулася експозиція (площею 160 квадратних метрів), якій може позаздрити будь-який професійний музей.

Десять кабельтових на північ від Кіровограда

Першим, хто надихнув С. Пролуненка на створення чогось подібного до музею, був Олександр Воронов, знавець та майстер з ретроавтомобілів. Познайомившись з ним ще підлітком, Стас і донині з цікавістю спілкується з учителем. На день ВМФ колишній наставник молоді О.А. Воронов привіз у подарунок новоствореному музею унікальну річ — компактний переносний патефон і кілька платівок.

Десять кабельтових на північ від Кіровограда

За формою приміщення з двох кімнат нагадує корабельну кают-компанію. Пояснюється це тим, що Стас з 1993-го по 1995-й рік служи в машиністом на великому протичовновому кораблі «Красный Кавказ», який через кілька років пішов під ніж. На жаль, як і багато інших. Та колишніх моряків з нашого степового краю втішає те, що на Чорному морі поки що ходять своїми курсами середній десантний корабель «Кіровоград» та корабель берегової охорони «Григорій Куроп’ятников». Їх фотографій або якихось речей, пов’язаних з ними, поки в музеї немає. Але Стас сподівається, що кіровоградці, які служили на них, згодом відгукнуться і завітають до нього.

Десять кабельтових на північ від Кіровограда

Проте господар може похвалитися рідкісними фото з морської тематики кінця 19-го середини 20-го століття. А ще форменими ремінними бляхами різних часів та кортиком, якому понад 150 років. Усі експонати, а їх налічується вже понад 200, Стас збирав, обмінював та викуповував, не шкодуючи власних коштів. Віднині, після того як пішов розголос про нього, є надія, що музей буде поповнюватися за рахунок благодійних пожертв. До того ж він обов’язково стане центром військово-патріотичного виховання школярів та молоді. Потенціал для цього вже сформований обласним осередком Всеукраїнської асоціації ветеранів-підводників на чолі з Василем Гребенюком, котрий також опікується долею музею С.Пролуненка.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ.

Комментировать

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки promova.net та tepfasad.com

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪