Осип Мандельштам

* * *
Безсонниця. Гомер. Вітрила в висі.
Я список кораблів зчитав до половини:
Цей довгий виводок, цей поїзд журавлиний,
Що над Елладою колись вознісся.

Як журавлиний клин в чужинські рубежі, —
На головах царів, що пінява шалена, —
Куди пливете ви? Якби ж то не Єлена,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – все зрушене любов'ю.
Кого ж дослухатись? І ось Гомер мовчить,
І море чорне ось вигадливо шумить
І з гуркотом важким струмить до узголов'я.