* * *
Не Вертер? Не Вермеєр? Екстраверт?
Моїм провулочком
Скромнесенько, як гості,
Крадуться в сутінках у берцах з повсті
Раскольников, Говен, Лаерт...

А де Шагал блокується із Блоком,
Шлагбаум кліпає: життя чи смерть?..
Харона човен повен вщерть,
І той, що дивиться неситим оком,
Весь світ пускає шкереберть.

А ті, що чубляться у залі Ради,
Травицю курять, курять фіміам
Собі та вішають податки нам,
Не нюхають «Тюльпан», не чують «Гради».

Мій молодий досвідчений експерте,
Ти, певно, знаєшся на ямбі та верлібрі,
Ти мився в Іпокрені чи у Тібрі,
Ти слухав Дзідзьо, вочевидь, концерти,
Читав про Ганді і про Ганнібала,
Про Магомета чув і про Сірка,
І доля твоя в світі не гірка,
Як та, котра мені колись припала...

Я знову слухатиму музику забуту,
Відтак мелодія, як хрест, зависочить.
І, далебі, бодай в останню мить,
Знайду в гаю життя червону руту.

Тобі я з нею надішлю конверт.
Ти Вертер? Вандербильт? Лаерт?

© Роман Любарський