* * *
Нехай не розродиться твоя ніч
Світанком ніжним і безхмарним.
Убий мене або навік скаліч –
Не стану спомином примарним.

Тримай мене подалі від своїх
І квітів, і очей зелених.
Та не сховаєш зваби гріх
І хіть, яка тече у венах.

Нехай не розродиться твоя піч
Високими рум'яними хлібами.
Ти викохала сотні протиріч
І виставила як списи на брами.

Ти не шукаєш миру і добра,
А слухаєш облудливого Змія.
Та скоро прийде та свята пора,
Що все багно з душі твоєї змиє!..