© Неоніла Яніцька,
переклад з російської
* * *
Обійди цю жінку, чуєш, старість,
Не кружляй над нею восени, –
Знай, вона забула сум і жалість,
Не беруть її роки і полини.
Хай завжди їй випаде удача
На стежках, життя-бо непросте,
Дай їй Бог здоров’я на додачу,
Сніг хай на волоссі не цвіте.
Скільки суконь, котрих не зносила,
Шафа ще любовно береже…
Щоб вона коханням захворіла –
Їй даруй з ним зустріч, завтра вже.
Обійди цю жінку, чуєш, осінь,
У вікно дощі не шли вночі…
Подаруй – сама давно не просить –
Їй від щастя потайні ключі.