Спекотний день... І спрагла ніч…

Роман Любарский, 14 червня 2018 р.: «Не можу второпати... І визнати це боюсь... Годину тому помер мій друг, прекрасний письменник ВАСИЛЬ МОШУРЕНКО... Спаси Господи його душу».

Спекотний день... І спрагла ніч…

* * *
Спекотний день... І спрагла ніч…
— Куди ти, брате? — За водою!..
А вранці кручений панич
Синітиме попід вербою.

І жайвір тремко заспіва
Над Розумівкою твоєю.
І мова чиста і жива
Зростатиме від того ґлею.

Чумацьким шляхом та навскіс
Між самотою і юрбою
Ти келиха мені підніс
З живою й мертвою водою.

Твоя душа ще поміж нас,
І слово ще не відлунало,
І погляд твій іще не згас,
Хоч серце битись перестало.

— Куди ти, брате? — Між світи.
Є скринька в Космосі для звісток.
— Чекатиму… Пиши листи,
Як пахне зоряний любисток…

Комментировать

Здесь еще много прекрасных стихов, интересных статей и красивых фотографий!

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки TribesTV и Novostejki

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪