* * *
У цьому тихому дощі
Звучить печаль та засторога.
Покинь, полиш усе мерщій,
Тебе чекає, зве дорога…
На ній каміння гостре й бруд,
Кропива, полини й волошки,
І вогник той, що так сполошкав,
Кохання крик і Божий суд…