Василеві Мошуренку
* * *
Книголюбу-відчайдусі, хто тримає слово в усі,
Хто шукає суголосся в плесі, в лісі, в піднебессі,
Хто страждає в тілі й в дусі, хто піднявся без матусі,
Хто зростав на маргінесі,
Я бажаю Василеві ля-бемолевих мелодій
В нашім спільнім інтересі,
Я бажаю волі й слави, й щоб стояло на догоді
Все, що личило б цареві,
Що росте на цьому Древі, —
Від баталій до рапсодій…
Ну та й годі. Ваш добродій.