* * *
Весь світ підкорила твоя красота,
Але ти собою лише зайнята.

Хай сонцем закоханим світить вона,
Яскрава і вічна, як зірка ота.

І родинок крапки, і брів твоїх «нуни»
Красиві, як схожі із «мимом» вуста.

Згадаю твій стан – і розтану увесь,
І сам я натомість марою вже став.

Прекрасно ти мовиш, та красно хитруєш,
Від красного слова червоні вуста.

О, сглянься, хоч раз поцілунок даруй
І душу візьми, що без тебе пуста.

Як спів солов’я, твоя мова солодка.
Лиш мова Хафіза така ж непроста.

Хафіз Хорезмі

(Переклад мій)