Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Сергій Якунин

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка? Впізнали, що це? Так, — сакральний у кожній українській родині посуд — горщик. Він тобі і «борщівник», він тобі і «кашівник», він і горнець і горнятко. Він, щоб і стосунки у родині з'ясувати, і щоб помиритися.

Горщик супроводжував українця усе його життя. Колись мати дитини пила непочату воду з горщика, щоб було багато молока. Горщик з кашею били об землю під час обіду на честь новонародженого, а хрещені несли його в школу за першокласником, щоб «наука йшла на ум». І на весіллях били горщики, і заглядали у чужі горщики, і гуртом кашу варили.

А де у нас можна дізнатися про ті горщики все. Ясно, що у Цвітному, куди ми й рушили поважною кропивницькою делегацією, на фестиваль, де співали «оду глині та її повелителям». Тут, у колись потужному гончарському центрі вже не копають глину, не крутять круги, не ліплять посуд. Налагоджене масове фаянсове виробництво тарілок зруйнувало економічну доцільність існування артілі гончарів. Але в обійстях цвітнян ще можна знайти глечики, кухлі, тарілі та інший посуд місцевого виробництва. У ХІХ — середині ХХ століття ніхто і не думав, що у ХХІ-му колекціонери і музейники ганятимуть наввипередки за цвітнянськими глиняними раритетами. А тоді було просто: розбилося — зліпили нове.

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка

Варто відзначити, що Цвітнянська кераміка особлива. Вона вирізняється з поміж інших найперше якістю глини. Ця глина залягає глибоко, діставати її важко, але вона має високий відсоток коаліну у своєму складі. Замішана глина має такий смачний жовто-рудо-помаранчевий колір — не сплутаєш. Якісна глина дозволяла майстрам тягнути велики горшки — це цінувалося. Нанесення орнаментів — то переважно жіноча робота і вони робили це надзвичайно майстерно і зі справжньою холодноярською рішучістю відстоювали право на власну техніку розпису. Один з найулюбленіших візерунків — ромашка, вона зустрічається найчастіше в різних кольорах. І її не малювали з контуром, а майстерно тягли із крапельки фарби. Тож не дивно, що на відкритому цього дня у Цвітному пам'ятничку гончарству встановлено глечик сааме цвітнянських кольорів і з неодмінною ромашкою.

І цвітнянам, а вони зібралися всім селом, і гостям — кропивничанам було чим зайнятися на цілий день. Передивитися давній посуд, прицінитися до нового, поторгуватися, спробувати зліпити щось власноруч, посмакувати кулішем зі шурпою, поспівати, або й послухати, як співають. Тож ми подякували господарям за гостинність і висловили переконання, що майстри і повелителі глини у Цвітне ще повернуться, щоб робити не товари широкого вжитку, а класні екземпляри одного із найпопулярніших видів українського ужиткового мистецтва.

РС А у Світланки з’явився в колекції новий диво-свищик.

Комментировать

Здесь еще много прекрасных стихов, интересных статей и красивых фотографий!

Створення сайту - kozubenko.net | За підтримки TribesTV и Novostejki

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪